|
Батьки і діти. Чи добре ми знаємо наших дітей, яким виповнилося 12, 13, 14, 15 або 16 років? Ми щодня спостерігаємо їх вдома, щось чуємо про них від вчителів або знайомих ... Чи достатньо цього? Чи розуміємо ми їх внутрішній світ, інтереси, проблеми, з якими діти стикаються в школі, у дворах, і взагалі, роблячи перші самостійні кроки в житті? Старше покоління завжди все приміряє на себе і користується власним життєвим досвідом, згадує власне дитинство, отроцтво і юність. Сучасні дідусі та бабусі, мами і тата практично не стикалися з наркотиками 20, 30 або 40 років тому. Небезпека щодо власних дітей деяким дорослим здається не такою вже й реальною. Це суттєва помилка. Загроза є. Ситуація за останні два десятиліття змінилася радикально в гіршу сторону. До речі, наші діти її відчувають набагато краще. Багаторазові соціологічні дослідження, які проводять вчені Національного університету внутрішніх справ, показують: 70% опитаних школярів вважають проблему наркотиків достатньо серйозною і це вище, ніж показник стурбованості алкогольною проблемою. Але діти рідко обговорюють проблему наркотиків з батьками. Серед них існує якась «обітниця мовчання» щодо всього, що складає «їх таємницю», за що можуть покарати або що може «підставити» друга. |
